foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Міська лікарня №1

Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги



Частота виявлення патологічних змін на ЕКГ і можливий ризик усладнень серед хірургічних хворих багатопрофільної лікарні

Добридень Г.П., Ковальська Л.Й., Гульовська Н.В.,Берекета Г.О.,

Корнієнко Н.С., Обаранчук І.В., Стойко Л.В., Цибік О.В.

Кафедра внутрішньої медицини №3

Науковий керівник: канд.мед.наук, доц. Насалик Б.Г.

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім.І.Я. Горбачевського.»

Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги.

м. Тернопіль, Україна

         За даними «Матеріали цільової групи Європейського товариства кардіологів (ESC) щодо визначення кардіального ризику і періопераційному кардіологічному веденню хворих в несерцевій  хірургії, затверджені Європейським товариством анестезіологів (ЕSА), 2010 рік», рутинне використання ЕКГ перед всіма видами хірургічних втручань є предметом все більш жвавої дискусії. У ретроспективному дослідженні вивчені 23036 пацієнтів, у яких планувалось проведення 28 457 хірургічних втручань; в групі пацієнтів з патологічними змінами на ЕКГ показник серцево-судинної смертності був вищий, ніж у пацієнтів з нормальною ЕКГ (1,8 проти 0,3%).

   Згідно з даними статистичних досліджень Н.В.Таїрової і Ш. К. Абдусаматова (2002) захворювання серцево-судинної системи спостерігалися у 62,8% хворих гострими хірургічними захворюваннями органів живота і стали причиною смерті хворих у 76,1% випадків.

         Метою проведеного нашого дослідження було оцінити можливий ризик усладнень серед хірургічних хворих багатопрофільної лікарні в залежності від частоти виявлення патологічних змін на ЕКГ  .

         Нами проаналізовано архів з 9194 ЕКГ хворих Тернопільської комунальної лікарні швидкої допомоги за один рік. Реєстрація і аналіз ЕКГ у 12 відведеннях проводилась за допомогою електрокардіографічного комплексу CARDIO. Хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів живота було 677 (на апендицит-332 хворих, панкреатит-170, злукова хвороба-34, кишкова непрохідність-15, холецистит-126)  і  154 хворих з патологією щитоподібної залози,яким планувалась струмектомія.

        Патологічні зміни на ЕКГ виялені у 398 (58,79%) хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів живота. Синусова тахікардія регіструвалась у 117(17,28%) випадках, синусова брадиаритмія-38(5,62%), фібриляція передсердь-29(4,28%),шлуночкова екстрасистолія-58(8,57%), А/В блокади-14(2,07%), порушення внутрішньошлуночкової провідності-102(15,07%),вкорочення інтервалу PQ-7(1,03%) і подовження інтервалу QT-27(3,99%) проаналізованих ЕКГ. В порівнянні з отриманими результами проведеним  одномоментним епідеміологічним обстеженням населення(Срібна О.В., 2005;)  у хворих з гострими хірургічними захворюваннями органів живота у нашому досліджені порушення ритму і провідності серця на 28,79% виявляються частіше. При поєднанні їх з ішемією міокарда і серцевою недостатністю їх слід розцінювати як фактор ризику , а ступінь ризику буде залежити від ургентності операції.

        Серед хворих з патологією щитоподібної залози , яким планувалась стумектомія , аритмії виявлялись у всіх обстежених .  Найбільш частими порушеннями ритму і провідності були фібриляція передсердь -78(50,65%) випадків, шлуночкові екстрасистолія-63(40,91%), порушення внутрішньошлуночкової провідності-62(40,26%), суправентрикулярна екстрасистолія-48(31,17%),синусова тахікардія-10(6,49%), А/В блокади-10(6,49%) випадків проаналізованих ЕКГ. Але особливістю аритмій при патології щитоподібної залози є їх не тільки значно вища частота виявлення в порівнянні з хворими з абдомінальною хірургічною патологією, а те, що у 131 (85,06%) випадках регіструвався синдром подовженого QT.

           В останні роки в клінічній кардіології проблема подовження інтервалу QT привертає до себе пильну увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників як чинник, що призводить до раптової смерті. Встановлено, що як вроджені, так і набуті форми подовженого інтервалу QT є предикторами фатальних порушень ритму, які, у свою чергу, призводять до раптової смерті хворих.( Шилов А.М.,2001;Степура О.Б.1999;Макаричева О.В.1998;) Феномен  подовженого інтервалу QT і його поєднання з порушеннями ритму і провідності у обстежених нами хворих з патологією щитоподібної залози значно підвищує ризик можливих ускладнень і є достовірним   предиктором серцево-судинних ускладнень.

         Звертає на себе увагу дсить висока частота реєстрації подовженого інтервалу QT  у хворих багатопрофільної лкарні і те , що цей феномен  поєднується з порушеннями ритму і провідності , тому значно підвищує ризик можливих ускладнень.Таким пацієнтам повинні бути відмінені всі препарати, здатні подовжити QT інтервал. Необходіна корекція електролітів сироватки крові, особливо калію, кальцію, магнію. У ряді випадків цього буває достатньо для нормалізації величини і інтервалу QT і профілактики небезпечних порушень ритму серця Ступінь ризику при оперативних втручаннях у таких хворих значно зростає і це визначає вибір  принципу і методу анестезіологічного забезпечення , необходність корекції електролітів сироватки крові, особливо калію, кальцію, магнію, таким пацієнтам повинні бути відмінені всі препарати , здатні подовжити QT інтервал.